Роботодавець організовує оплату праці на підприємстві на підставі законодавчих та інших нормативних документів. А саме: генеральної угоди на національному рівні, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, трудових договорів, грантів (ст. 5 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР; далі — Закон про оплату праці). Системи та форми оплати праці визначають спосіб установлення залежності між величиною заробітної плати працівника і кількістю та якістю праці. Роботодавець встановлює їх для оцінювання праці за конкретними видами продукції, за витраченим часом чи за індивідуальними або колективними результатами діяльності.
Тож з’ясуємо, які є моделі оплати праці та які особливості потрібно врахувати роботодавцям під час нарахування зарплати.
