Час простою не з вини працівника, в т. ч. на період оголошення карантину, що встановив КМУ, оплачують із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки розряду (окладу) працівника (ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю України). Під час простою працівник не виконує трудові обов’язки.
Щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю щонайменше 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічують з першого робочого дня за трудовим договором (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують, зокрема час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи (посаду) та зарплату повністю або частково (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці та за роботу із важкими і шкідливими умовами праці, ...
