Поняття сумісництва закріпили в статті 102-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Нормативку, яка досі регулювала сумісництво, скасували ще в листопаді 2022 року — це постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245 і Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 № 43 (далі — Положення № 43).
Основна умова роботи за сумісництвом — виконувати її поза межами робочого часу за основним місцем роботи. Тобто робочий час за основним місцем роботи та за сумісництвом не має збігатися.
Сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи (ч. 1 ст. 102-1 КЗпП).
Трудові договори на роботі за сумісництвом і за основним мі...
