Працівник знову й знову порушує трудовий розпорядок. Терпець директора уривається, нарешті лунає: «Все, баста, звільняю за статтею». Назавтра гнів згасає, прокидається жалість: «Запропонуємо розійтися за угодою сторін, аби не псувати трудову книжку...»
Це гуманно, але ризиковано. Працівник погоджується, але потім йде до суду і заявляє, що не хотів звільнятися, мовляв, примусили написати заяву на звільнення.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) дає змогу звільнити працівника, який неодноразово порушив трудову дисципліну. На цей випадок є спеціальна підстава — систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ст. 40 КЗпП).
Перш ніж пропонувати угоду сторін замість звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП, оцініть, чи маєте переможні аргументи для судового спору.
Докази угоди і тиску у судовій практиці
Суд, що розглядає справу про припинення трудового договору за угодою сторін, з’ясує:
- чи було вол...
