ЗОЗ під контролем: як дрібні порушення призводять до штрафів і судів

Січень 2026
28 січня 2026 року
|
4 хвилини Читати

Мораторій на перевірки не гарантія спокою. Перевірки й моніторинги в ЗОЗ тривають. Найчастіше «підривають» заклад не гучні порушення, а звичні управлінські дрібниці: документ є, але не оновлений; відповідального призначили, але процес не працює; записи в електронній системі підтягнули, бо «так усі роблять». У статті — результати досліджень Експертус Медзаклад за 2025 рік і типові сценарії, які призводять до штрафів, перерахунків і судів

user icon
Дар’я Михайлова
головний редактор Експертус Медзаклад, Київ

Керівники закладів охорони здоров’я заспокоюють себе: «Нас не перевіряли — і, мабуть, не перевірятимуть». Проте дані досліджень Експертус Медзаклад показують інше: перевірки тривають, попри те що формально діє мораторій, запроваджений постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303.

За результатами нашого опитування, дві третини респондентів (65,7%) зазначили, що їхній заклад проходив перевірки протягом останніх 12 місяців.

У грудні 2025 року державні органи затвердили плани перевірок на 2026 рік. МОЗ планує перевірити 121 заклад охорони здоров’я. До планів Держлікслужби потрапило 887 закладів, Держпраці — 595, ПФУ — 1 158.

Звідси головна пересторога для керівника: питання не в тому, чи прийдуть, а в тому, що саме знайдуть і якими будуть наслідки для закладу. Презентуємо вам результати наших досліджень щодо перевірок за 2025 рік. Скористайтеся даними й досвідом колег, щоб знати чого очікувати.

Кого перевіряють частіше

Частка закладів охорони здоров’я, в яких у 2025 році проходили перевірки, різниться залежно від форми власності:

  • комунальні — 76%;
  • державні — 68%;
  • приватні — 31%;
  • ФОП із ліцензією на медпрактику — 19%.

Докладніші результати презентуємо на діаграмі 1. Щоб ознайомитися з відсотковим співвідношенням, клікайте на сегменти діаграми.

Діаграма 1

Тобто для комунального / державного сектору перевірка — майже гарантований сценарій. Проте й приватна практика не застрахована від візиту контролерів: кожен третій приватний заклад проходив перевірку у 2025 році. До ФОПів перевіряльники приходили рідше. Утім, кожен п’ятий потрапив під контроль.

Хто і що перевіряє

Медичну практику контролює не один орган. Найчастіше заклади охорони здоров’я перевіряють:

  • Держлікслужба — у частині обігу лікарських засобів і підконтрольних речовин;
  • НСЗУ — через моніторинг виконання договорів і фактичного надання медичної допомоги;
  • МОЗ — у частині дотримання ліцензійних умов медичної практики;
  • Держпродспоживслужба — щодо санітарних і гігієнічних вимог.

Спільна риса всіх перевірок — контролери оцінюють не лише наявність документів, а те, як вони працюють у реальних процесах: у кабінетах, у журналах, у щоденних діях персоналу.

Що найчастіше перевіряють, підкаже діаграма 2. Щоб побачити відсоткове співвідношення, наводьте курсор на рядки діаграми.

Діаграма 2

Ці цифри добре пояснюють логіку: контролер іде туди, де йдеться про фінанси, ризики для пацієнта або системні вимоги держави, а також туди, де найпростіше «помацати» доказову базу — документи та облік.

Хто реально платить штрафи і де криється головний ризик

Серед тих, у кого були перевірки, про сплату штрафів повідомили 4,5% респондентів. На перший погляд, це невелика частка. Але важливо враховувати два моменти.

По-перше, штрафи — це фінал, до якого доходять не всі кейси. До нього передують акти, приписи, повторні перевірки й додаткове адміністративне навантаження.

По-друге, діапазон сум штрафів варіюється від 5 до понад 50 тис. грн. Тобто хоча штраф трапляється не в кожній перевірці, «дорогі» сценарії існують і не є поодинокими.

Найпідступніше в перевірці — не штраф, а акт із зауваженнями. Цей документ запускає ланцюжок подій, у якому кожен наступний крок зазвичай дорожчий за попередній. Докладніше — на рис.

Суд — це завжди дорожче за штраф, навіть коли сума позову невелика. Бо суд забирає час керівника, ресурси команди, впливає на репутацію і здатність закладу працювати в нормальному режимі. Далі розглянемо, як часто перевірки призводили до суду.

Як часто доходить до суду

За результатами опитування, участь у судових спорах за останній рік підтвердили 7,9% респондентів. Тобто приблизно кожен тринадцятий заклад охорони здоров’я працював у режимі «суд або підготовка до суду».

Найчастіше судові спори пов’язані з:

  • трудовими питаннями — 33,9%;
  • позовами пацієнтів — 23,7%;
  • договірними зобов’язаннями — 15,3%;
  • публічними закупівлями — 10,2%.

Ключова закономірність очевидна: судова тяганина виникає не через форс-мажори, а через порушені управлінські процеси — кадрові рішення, договори, закупівлі й документацію.

Які результати моніторингів НСЗУ

За результатами дослідження майже половина законтрактованих закладів охорони здоров’я проходили моніторинг — 47,5%.

Загалом у 2025 році НСЗУ провела документальний моніторинг у 52 закладах охорони здоров’я. Крім того, НСЗУ здійснювала автоматичний моніторинг усіх закладів, законтрактованих за пакетами:

  • «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах»;
  • «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій»;
  • «Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня».

Перевіряли повноту й достовірність електронних медичних записів, поданих до звітів на оплату. Найчастіші порушення:

    ...