Захист від незаконного звільнення гарантує закон (ст. 43 Конституції України). Порушите — чекайте неприємностей і додаткових витрат. Тож рецепт простий: не порушуйте законодавства. А що врахувати під час звільнення, ми пояснимо.
Яке звільнення визнають незаконним
Трудовий договір можна розірвати винятково з підстав, що передбачають статті 7 і 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Спори в цій частині виникають, коли працівника звільнили:
- з ініціативи роботодавця (ст. 40 і 41 КЗпП);
- ініціативи профспілкового або іншого органу, що уповноважений представляти інтереси трудового колективу (ст. 45 КЗпП);
- підстав, що передбачає контракт (п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
- через те що працівник відмовився продовжувати роботу у зв’язку з істотною зміною умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Навіть якщо маєте підстави звільнити працівника, зважайте на вимоги закону. Інакше звільнення визнають незаконним (ч. 1 ст. 235 КЗпП). Ось декілька прикладів:
- не маєте права із власної ініціативи звільнити праці...
