Медичний висновок про тимчасову непрацездатність не обов’язково формувати для пацієнта, який лікується в стаціонарі. Пояснимо, у яких випадках.
Чинне законодавство передбачає надання матеріального забезпечення з тимчасової непрацездатності застрахованим особам на весь строк до повного одужання або встановлення групи інвалідності (ст. 41 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Основи). Застрахованими є всі особи, які працюють на умовах трудового договору або як ФОП, і сплачують страхові внески. Тобто отримання матеріального забезпечення в разі втрати працездатності — право застрахованої особи (ст. 11 Закону України від «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 ХІV).
Підставою для призначення матеріального забезпечення в разі втрати працездатності слугує:
- медичний висновок про тимчасову непрацездатність, сформований лікарем у реєстрі електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) відповідно до...