Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором (ст. 21 Кодексу законів про працю України; КЗпП), водночас власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП).
Не можуть застосовуватися як такі, що суперечать Конституції, зокрема правила відомчих положень чи статутів про дисципліну тощо, що допускають можливість виконання працівником роботи, не передбаченої трудовим договором (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9).
Однак у зв’язку з розвитком виробництва, його перепрофілюванням тощо може виникнути на підприємстві, в установі, організації (далі — організація) необхідність змін в організації як самого виробництва, так і щодо істотних умов праці.
Поняття «Зміни в організації виробництва і праці» та «Зміна істотних умов праці»
Під зміною істотних умов праці слід розу...
