Навіть затяті трудоголіки потребують відпочинку. Законодавство передбачає два види перерв протягом робочого дня: одні входять до робочого часу, другі — ні, тому їх не оплачують. До неоплачуваних належить перерва для відпочинку і харчування.
Перерва для відпочинку та харчування
Працівникам надають перерву для відпочинку та харчування (далі — перерва) тривалістю не більше двох годин (ст. 66 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Її не включають до робочого часу, тому працівники можуть використовувати цей час на свій розсуд. Можуть навіть відлучатися з місця роботи, але за умови, що повернуться до закінчення перерви.
Під час перерви працівники можуть не лише пообідати, а й відпочити, щоб потім узятися до роботи з новими силами. Адже тривала напружена праця знижує працездатність і може зашкодити здоров’ю.
Якщо перерва триває більше двох годин, це означає, що робочий день поділений на частини. Ділити робочий день на частини допустимо на роботах із особливими умовами...
