Застосування норм українського законодавства з охорони здоров’я до пацієнта-іноземця ґрунтується на тому, що пацієнтом для медицини в Україні є будь-яка фізична особа незалежно від її громадянства.
Пацієнт — фізична особа, яка звернулася по медичну допомогу та/або реабілітаційну допомогу або медичну послугу та/або якій таку допомогу або послугу надають (ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Основи).
Іноземець — це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. (п. 6 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI; далі — Закон № 3773).
Так, до іноземця застосовують у тій самій мірі, як і до пацієнтів — громадян України, положення Основ (окрім розділу II «Права та обов’язки громадян у сфері охорони здоров’я»).
Чи всі іноземці зобов’язані платити за надану меддопомогу
Іноземці та особи без громадянства, які...